Бога за бороду вхопив
30 жовтня завершився перший етап електронного декларування. Серед вищих посадовців свої статки і майно задекларували судді Конституційного суду. Gazeta.ua відібрала п’ятірку суддів КСУ з найбільшими деклараціями. Патріоти України пропонують і вам ознайомитися із цим цікавим рейтингом.
Володимир Мойсик
Подружжя має дві квартири, гараж та земельну ділянку у столиці. Добудовують дім на 600 м кв та літню кухню на 100 м кв у Іванковичах Васильківського району. Це за 30 км від Києва. Для цього там придбали 6 земельних ділянок.
Володимир Романович має будинок у селі Стецеве Івано-Франківської області. З будівлею ще є літня кухня та земельна ділянка. У власності дружини судді будинок і ділянка у Малих Дмитровичах Обухівського району.
Їздить родина на LEXUS LX 570. Придбали його за 1070000 грн у 2010 році. Виплачують кредит.
Офіційний дохід судді — 450 540 грн. У готівці зберігає 240 тис грн.
Віктор Кривенко
Задекларував 13 земельних ділянок, 2 квартири і житловий будинок.
Будинок на 81 м. кв знаходиться в Київській області, а квартира у співвласності на 151 «квадратах» — в столиці. Ще одну квартиру (50%) у Києві у 167 кв.м має дружина.
Віктор Васильович володіє 6 земельними ділянками на Київщині — від 16 соток до 4,23 гектара у селі Мотижин.
У дружини задекларована земля по 2, 3 і 4 гектари в Україні. Ще майже 5 соток і садовий будинок (у співвласності) на 256 «квадратів» у селі Поляниця на Івано-Франківщині та міні-готель в 1 714 «квадратів» з торгово-розважальним комплексом на 164 кв.м. 2 гаражі в столиці та нежитлове приміщення у селищі Макарів на Київщині.
Суддя їздить двома авто — Lexus lx570 і Mercedes-Benz S 350 4M за 420 тис. і 821 тис грн. У його дружини — Mercedes-Benz C 250 вартістю 449 тис грн і ЗАЗ-Lanos за 74 тис грн.
Вона володіє ТОВ «Юридична компанія» правова гарантія» і 50% ТОВ «Добро». Має позику в 3 млн грн.
У банку суддя тримає 411 євро. Має незавершене будівництво у Мотижині. Сукупний річний дохід пари — понад 939 тис грн.
Станіслав Шевчук
Із дружиною мають квартиру у столиці та орендують будинок на 557 «квадратів» у Пущі Водиці. Сплатили за оренду понад 900 тис грн.
Також у подружжя є будинок у селі Підгір’я Івано-Франківської області. Купили його за понад 387 тис грн. Пара має дві автівки Toyota Corolla. Витратили на них 443 тис грн три роки тому.
За рік родина заробила майже 583 тис грн. Готівки суддя задекларував 150 тис грн. У банку має 300 тис грн. Задекларував суддя і гонорари свого брата Дениса Одда. Той має за рік майже 1,2 млн грн.
Олександр Касмінін
У декларації вказав 3 квартири. Із донькою Олександр Володимирович володіє квартирою на 150,5 «квадратах» у Києві. Також у столиці одне машиномісце. Його дружина має у спів власності квартиру в Полтаві площею 80, 1 кв.м. Серед іншого — 4 нежитлові приміщення та сотка землі.
Дружина з донькою володіють квартирою на 80 «квадратах» у Полтаві. Донька має машиномісце.
Авто Toyota Land Cruiser за 599 100 грн задеклароване на дружину. Також вона володіє 25% корпоративних прав у ТОВ «АГРІС».
У готівці Касмінін зберігає 12 020 дол, 1150 євро і 85 350 грн., а його дружина — 17 170 дол, 1760 євро і 107 тис. грн. Донька тримає 10 тис. дол.
Пара має зобов’язання зі страхування на 35 308 і 561 гривню. Крім того, суддя задекларував дарування квартири на 491,6 тис.грн.
За минулий рік подружжя заробило 382 281 грн. Понад 20 тис. грн Касмінін отримав на страховці. А дружина — 18 тис. грн від оренди майна.
Сергій Сас
Має дві квартири у столиці на 70 та 111 «квадратів». Також два машиномісця, які оцінив у 66 тис грн та 123 тис грн. У селі Капітанівка Новомиргородського району Кіровоградської області є будинок та дві земельні ділянки. Ще одна ділянка у Дібрівці на Кіровоградщині.
Ще дві земельні ділянки — у Процеві Бориспільського району та Ходосівці під Києвом. Користується трьома автомобілями — ВАЗ -2121, Opel Zafira (41 331 грн) та Volkswagen Touareg (260 181 грн).
Суддя вказав заробітну плату 311 595 грн. Готівкою має 150 тис грн.
Источник статьи: http://patrioty.org.ua/other/khto-vkhopyv-boha-za-borodu-hektary-zemli-leksusy-i-kvartyry—iak-zhyvut-suddi-konstytutsiinoho-sudu-140451.html
Бога за бороду вхопив
бене́ря вхопи́ла кого, грубо. Хто-небудь десь зник або помер. — А що? Я такий здавна. Тільки Масло мене присадив трохи. А тепер його бенеря вхопила, я й оклигав (А. Хижняк).
біс узя́в (вхопи́в) кого, зневажл. Хто-небудь помер, загинув. Узяв біс пана,— хай бере й підпанків (Укр.. присл..); Недарма ж кажуть люди, що поки ситий схудне, то худого й біс візьме (П. Козланюк); Мов пара отрутна, штрикнув (напій) його в ніс. І скрикнув Василь, і вхопив його біс (В. Самійленко); // Пропав, згинув (про тварину). Ой гоп, та й усе, Хома паску несе, а Хомиха порося, воно вирвалося і побігло в ліс, там узяв його біс (Укр.. присл..); — Навіщо ж ти накохав того скоту, коли не хочеш сам глядіти. — Не візьме його, мамо, біс! — весело одмовляє Чіпка (Панас Мирний).
впійма́ти (пійма́ти, спійма́ти, вхопи́ти) во́вка за ву́хо (за ву́ха). Виявити сміливість, кмітливість, спритність; уміти використати що-небудь з користю для себе. Коли ж хлопець вискочив з класу, начальник режиму сказав, аж ніби зрадівши: — От бачите, який він. Наче окропом налитий. Цей не пропаде, цей зуміє впіймати вовка за вухо! (О. Гончар); Він вміє піймати вовка за вуха (М. Номис); — Як ви там казали? Цей вовка за вухо вхопить? Одне слово, з живчиком та з перчиком хлопець,— посміхнувся Валерій Іванович (О. Гончар).
вхопи́ти в оби́дві жме́ні, ірон. Нічого не дістати. (Кіндрат Антонович:) А я, здуру, шелесть за рушниками. І вхопив приданого, в обидві жмені вхопив. (М. Кропивницький).
вхопи́ти (впійма́ти, взя́ти і т. ін.) Бо́га за бо́роду. Досягти чогось особливого, незвичайного, вимріяного. — Виліпила з пластиліну дві якихось фігурки і думає, ніби вже Бога за бороду вхопила (В. Нестайко); Що він (Румянцев), Бога за бороду впіймав, що всі на будові говорять, що треба працювати по-румянцевському? (Остап Вишня); І вирішив я, необачний, тоді, Що Бога за бороду взяв (Б. Олійник); — Кузьма тепер дотягне з хлібом до молоденької картоплі, нарешті, теж, здається, спіймає Бога за бороду: матиме певний заробіток (М. Стельмах); — Ще й радіє, наче Бога за бороду піймав,— докірливо похитала головою (М. Стельмах). вхопи́ти ща́стя за бо́роду. Як же ж це так? Виходить, що Казик вхопить колись щастя за бороду тому, що в нього будуть гроші? А що мають робити такі, як я? (Ірина Вільде).
вхопи́ти (діста́ти) ляща́ (ля́паса, морда́са, поморда́са). Бути битим, зазнати удару (перев. в обличчя). Бригадир пробував, правда, через деякий час знов підкотитись, ляща вхопив, та на тому й кінчилася їхня любов (О. Гончар); Писар несамовито крикнув: — Пішла вон з двору! Пішла геть, а то помордаса вхопиш! (І. Нечуй-Левицький); — Нехай його дідько візьме! — буркнув.. той (ріпник), що дістав невинно ляпаса (І. Франко); Один з жандармів хотів було висмикнути матросові з рук ляльку, але дістав такого мордаса, що відлетів на кілька кроків (Олесь Досвітній). оде́ржати ляща́. У душі моїй занило, защеміло, наче я тільки що одержав ляща по потилиці (М. Чабанівський).
вхопи́ти за се́рце (за ду́шу) кого. 1. перев. чиє (чию). Глибоко зворушити, вразити, схвилювати кого-небудь. — Поскочив він до неї; а од неї так сяє, що й приступить не можна. Забув князь і про свою челядь, і про те, що заблудив у пущі: вхопила його за серце тая чудовная краса (П. Куліш); У старого пана, що сидів при столі, підперши сиву голову, бризнули з очей сльози, густі, грубі, як горох, і закапали на стіл. Візника вхопили вони за серце (І. Франко); Вирішив написати .. оповідання, щоб вхопило за вчительське серце (С. Васильченко); За душу прямо вхопило. Ну й видавило важку сльозу. (В. Козаченко). 2. Повністю заволодіти ким-небудь (про почуття). І така мене досада за серце вхопила (Панас Мирний); Він навіть зупинився на хвилинку, тільки на хвилинку. Скажена лютість вхопила його за серце (М. Коцюбинський).
вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду). Зазнати невдачі. — А братчики тоді: “А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами” (П. Куліш); — Поїдемо, хлопці, далі,— сказав (Клименко) козакам.— Вхопили шилом патоки у Ніжині, спробуємо облизня піймати в Путивлі (В. Кулаковський); Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями.— І в Медведівці вхопив на шило патоки! (М. Стельмах); — Та що, Велесичу,— озвався тихо князь Святослав,— вхопили шилом меду? (Василь Шевчук); (Чирняк:) Чекайте, захопите ви ще .. шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (І. Франко).
вхопи́ти на зу́би (на зу́ба, на зу́бки), розм. Обирати кого-небудь об’єктом розмов, пересудів та дошкульного глузування. — Та все ж забули, що в Ковалівці тепер Заруба сидить. Він же як ухопить на зуба, то й до нових віників пам’ятатимеш (В. Кучер); (Надежда (сміється):) Ходімте, доки у мене є зайвий час та нікого нема в хаті, я вам прокажу азбуку, і ви побачите, як швидко у нас піде грамота. (Прохор:) Та я той. Ну, а як дізнаються та вхоплять на зубки? Знаєш, який у нас народ. (М. Кропивницький). вхопи́ти на ку́тні. (Любка:) Він її очима пече, а вона аж міниться в лиці, та все, сердешна, молиться та навколішки припада! (Хведоска:) Вже вхопили на кутні? (М. Кропивницький).
вхопи́ти (схопи́ти) / бра́ти (хапа́ти) за ба́рки кого. 1. Загрожуючи бійкою, примусити кого-небудь зробити щось, виконати свою волю (перев. під час сварки, суперечки). Кинувся (Улас) на Івана, неначе звір, одним скоком і вхопив його за барки (І. Нечуй-Левицький); — Він приїхав кіньми, а я не пускаю на виноградник. Кажу: батька рідного не пущу. А він вхопив мене за барки (М. Коцюбинський); Бачачи, що я молодого за барки беру, що молодий не знає, як від мене боронитися, наспіли парубки, родичі молодого (Є. Гуцало). 2. Рішуче домогтися чогось від кого-небудь. Стоколос (бурильник) брав за барки компресорщиків, примушував їх ремонтувати труби (Ю. Яновський).
вхопи́ти ти́пцю́, заст. Натрапити на потрібний шлях, на потрібну дорогу. Як погнався за їм (злодієм), то зразу попав на слід і гнався до переправи, а далі не вхопив типцю й через те не догнав (Сл. Б. Грінченка).
дава́ти (лови́ти, хапа́ти і т. ін.) / да́ти (злови́ти, вхопи́ти і т. ін.) сторчака́ (рідше стовбула́). Падати вниз головою. Чи й у вас, як у нас, На леваді спичаки? Чи й у вас, як у нас, Ловлять хлопці сторчаки (Укр.. пісні); Яків розгарячився — то — аж у дверях шуміло. Одні стовбула давали, другі перелітали через лежачих, і всі лаялись, батькувались… (Панас Мирний); — Чого ти тут бродиш вночі? .. — крикнув писар і штовхнув чоловічка в груди кулаком. Чоловічок дав сторчака додолу (І. Нечуй-Левицький); Що то вже за їзда, коли те й думаєш, як не впасти, як не вхопити сторчака… (П. Загребельний).
ді́дько взяв (забра́в, вхопи́в і т. ін.) кого, грубо. Хто-небудь раптово помер, загинув. Ніхто тебе не проводжав, Не плакав над труною: Якусь старчиху дідько взяв. що ж? Менше хоч одною! (П. Грабовський); — Напчихати мені на все! Завтра або позавтру (позавтра), може, дідько вхопить мене. Гуляймо, хлопці, поки час, поки наше! (І. Франко).
доса́да бере́ (хапа́є) / взяла́ (вхопи́ла) кого і без додатка. Хто-небудь відчуває душевний біль, переймається почуттям невдоволення, образи і т. ін. Досада брала Гната, що він не похопиться бистрим словом, як Петро (М. Коцюбинський); — Кричиш! — образився Шумило.— І без тебе досада бере за вбогий технікум (О. Довженко); — Я думала, що у вас ще й на третій (рік в наймах) зостануся. — Та й я б то, Варко, — одказує (господиня), не від того, та що ж? У тебе мале .. І така мене досада за серце вхопила! (Панас Мирний). доса́да гризе́. А стара пані .. прислухається, що вони там між собою говорять. та вже така її досада гризе, що вони вкупочці (Марко Вовчок). запекла́ доса́да. День отемнів мені, узяв жаль, запекла досада: — Поїхала! — лист писаний учора (С. Васильченко).
дрижаки́ пробира́ють (беру́ть, хапа́ють і т. ін.) / пробра́ли (взяли́, вхопи́ли і т. ін.) кого і без додатка. Хто-небудь тремтить, трясеться від холоду, страху, нервового напруження, хворобливого стану і т. ін. Стомлений, я заснув, але швидко прокинувся від холоду. Мене всього пробирали дрижаки (І. Багмут); Зайду! Хоч погріюсь, бо вже з холоду дрижаки беруть. Доки дійду до Черкас, геть задубію (М. Пригара); Дівчину хапали дрижаки — як це страшно: вдягтися в чорну одіж, .. замість співів — молитви (О. Донченко); Семен загорнувся в свиту, але його взяли дрижаки (М. Коцюбинський).
моро́з хапа́є / вхопи́в за пле́чі кого і без додатка. 1. Комусь стає холодно, хтось починає мерзнути. Надворі мороз хапав за плечі (З усн. мови). 2. Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т. ін. Мороз хапав його за плечі од одної думки, що його рідна донька — відьма (М. Коцюбинський); — Витріщила на мене очі, аж мене мороз вхопив за плечі (М. Коцюбинський).
скі́льки сяга́є (ба́чить, обхо́плює, захо́пить і т. ін.) о́ко. На всьому видимому просторі; скрізь, до самого обрію. За садком в бережині слалися зелені луки, блищали плеса мочарів, зеленіла осока та високі очерети, скільки сягало око (І. Нечуй-Левицький); Хліб! Скільки сягає око, хвилями перекочується, гойдається важке колосся (Д. Ткач); Внизу, скільки бачить око, виднілися освітлені сонцем просторі луги (Ю. Мокрієв); Скільки око обхоплювало — всюди рівний, трохи вже припечений сонцем жовтий простір (Г. Хоткевич); Перед нами, скільки брало око, простирався (простягався) степ (Н. Тихий); Скільки око сягне, розкинулось біле безмежжя донецького степу (З газети); Земля лежить, скільки око сягне, розмерзла й чорна (В. Козаченко); Скільки око осягне — біліє Гречка переливом сніговим (О. Мисик); Ці похилі спадисті гори, скільки захопить око, нижчі од Бріярки і через це вони засіяні житом, ячменем, вівсом (І. Нечуй-Л
спійма́ти (вхопи́ти, схопи́ти і т. ін.) / лови́ти (хапа́ти) о́близня. 1. Лишитися без того, на що розраховував, сподівався; не отримати нічого; зазнати невдачі в чомусь. Ледар літо спав, восени облизня спіймав (Укр.. присл..); Вже другий день Тарас никав селом в такому стані. .. Поткнувсь додому, та довелось тікати, спіймавши облизня (Василь Шевчук); — Віриш ти, що ця свердловина .. дасть нафту чи газ, чи отак, спіймавши облизня, ми підемо звідси? (І. Цюпа); Наставив вухо, щоб слухати, але його ходу почули, і він .. мусив схопити облизня (Д. Бедзик); — Скуштував облизня! А що не молодець Василь! (Панас Мирний); У цьому одвічно бентежному місті ловлять облизня і моторніші та спритніші за мене (М. Рудь). 2. Одержати відмову при сватанні, залицянні. — Мотря Коваленкова, що за нею усі парубки упадали та й облизня спіймали, сміялась, а проте подавала йому рушники (Грицько Григоренко); Роман заслав старостів
тря́сця вхо́пить (схо́пить) кого, зневажл. Станеться лихо, нещастя з ким-небудь; прийде час помирати. Казала я тобі (Дарці), не лазь по сонці! Так от же буде лазити, поки знов її трясця вхопить! (Леся Українка); — Баба собі така (упирка), ніяк її трясця не вхопить,— знехотя сказав батько,— знахурка (знахарка) (А. Головко); З похмілля нудяться, їдять за горобця. Об Семені дрижать, об Петрі — зранку мліють; А схопить трясця — “Ґвалт! .. покличте панотця — Хай сповіда” (П. Гулак-Артемовський).
хапу́н ухопи́в / вхо́пить кого і без додатка, грубо. Хто-небудь несподівано зник, десь подівся. (Голос за садом:) Федоро! Який там тебе хапун ухопив? (Спокійніше) Так немов у воду впала молодиця (С. Васильченко); // З ким-небудь щось трапилося. Він теж, як не вхопить хапун, після свого середньоліття, подасться у пасічники (М. Стельмах).
чорти́ не вхопи́ли кого, грубо. Хто-небудь живий, не вмер; з ким-небудь нічого не трапилося. — Живий? — торсонув плече побратима чоботар.— Ще мене чорти не вхопили,— грубо озвався Шмалько (С. Добровольський); Сафрон із сім’єю переїхав жити на зиму до свого свата Созоненка. Весною кілька разів скликав толоку, відбудувався і знову зажив на старому місці.— Чорти не вхопили його, має чим потрясти в калитці! — говорили люди (М. Стельмах).
як (мов, нена́че і т. ін.) вогню́ вхопи́ти, зі сл. прийти́, приї́хати, ірон. На дуже короткий час. Та посидьте ще! Приїхали — неначе огню вхопили чи позичили (І. Нечуй-Левицький).
як (мов, ні́би і т. ін.) ши́лом ю́шки вхопи́ти. Дуже мало. — Та піді мною аж жижки затремтіли, коли я побачив, як всі читають цей Маніфест про війну, а радості мов шилом юшки вхопили (Переклад С. Масляка).
Ви можете поставити посилання на це слово:
Источник статьи: http://slovopedia.org.ua/49/53394/356913.html