Усе було і сум і самота і горе втрат

Содержание

Лина Костенко
Другие статьи в литературном дневнике:
Facebook
Типовий Поет
Ліна Костенко – Усе було – і сум, і самота.
Типовий Поет
Кирило Поліщук – Вулиця (Відеопоезія)
Типовий Поет
Сергій Жадан – Госпітальєри
Типовий Поет
Типовий Поет
Юлія Золотницька – Запроси мене на чай.
Типовий Поет
Ліна Костенко
Типовий Поет
Ліна Костенко – І все на світі треба пережити.

Лина Костенко

Усе було – і сум, і самота,
І горе втрат, і дружба нефальшива.
А ця любов – як нитка золота,
Що й чорні дні життя мого прошила.

Усе було, було й перебуло.
А ця любов – як холодно без неї!
Як поцілунок долі у чоло.
Як вічний стогін пам”яті моєї.

Другие статьи в литературном дневнике:

31.12.2012. ***
26.12.2012. Лина Костенко
12.12.2012. Арсений Тарковский
07.12.2012. ***

Портал Стихи.ру предоставляет авторам возможность свободной публикации своих литературных произведений в сети Интернет на основании пользовательского договора. Все авторские права на произведения принадлежат авторам и охраняются законом. Перепечатка произведений возможна только с согласия его автора, к которому вы можете обратиться на его авторской странице. Ответственность за тексты произведений авторы несут самостоятельно на основании правил публикации и российского законодательства. Вы также можете посмотреть более подробную информацию о портале и связаться с администрацией.

Ежедневная аудитория портала Стихи.ру – порядка 200 тысяч посетителей, которые в общей сумме просматривают более двух миллионов страниц по данным счетчика посещаемости, который расположен справа от этого текста. В каждой графе указано по две цифры: количество просмотров и количество посетителей.

Источник статьи: http://stihi.ru/diary/karpati/2012-12-26

Facebook

Типовий Поет

Ліна Костенко – Усе було – і сум, і самота.

Усе було — і сум, і самота.
І горе втрат, і дружба нефальшива. … Ещё
А ця любов — як нитка золота,
що й чорні дні життя мого прошила.
Усе було, було й перебуло.
А ця любов — як холодно без неї!
Як поцілунок долі у чоло.
Як вічний стогін пам’яті моєї.

Типовий Поет

Кирило Поліщук – Вулиця (Відеопоезія)

я зарікся у небо пірнати
допоки не вип’ю озера
не перечитаю Бодлера
і всі не знеболю гранати
сьогодні не день суботній
тому перехожі журяться
я сам
але я не самотній
до ніг моїх тулиться
вулиця

Типовий Поет

Сергій Жадан – Госпітальєри

Вони б мали тебе називати сестрою.
Просто мертві не пам’ятають про батьків та освіту. … Ещё
Правда про світ виявилась замалою,
аби в ній вмістити все, що ти хочеш від світу.
І коли ти виносиш їх на собі, госпітальєрко,
і відбиваєш їхнє життя в їхньої смерті,
смерть говорить – зі мною завжди нелегко,
ті, що мають зі мною справу, рідко бувають відверті.
І ті, що справді не знають, як тебе звати,
знають твій позивний, за ним і кличуть.
Перекрикують біль, ніби ламають загати,
ніби криком хочуть спинити кров убивчу.
І залишають цей світ з обов’язками та правами,
говорять про світ, як про найбільшу втрату.
Але правду про світ писали такими словами,
що нам потрібно виправдовуватись за нашу правду.
Правда… Ещё

Типовий Поет

В дні, прожиті печально і просто,
Все було як незайманий сніг. … Ещё
Темнооким чудесним гостем
Я чекала тебе з доріг.

Забарився, прийшов нескоро.
Марнувала я дні в жалю.
І в недобру для серця пору
Я сказала комусь: – Люблю.

Хтось підносив мене до неба,
Я вдихала його, голубе.
І не мріяла вже про тебе,
Щоби цим не образить тебе.

А буває – спинюсь на місці,
Простягаю руки без слів,
Ніби жду чудесної вісті
З невідомих нікому країв.

Є для серця така покута –
Забувати скоріше зло,
Аніж те, що мусило бути
І чого в житті не було.

Типовий Поет

Юлія Золотницька – Запроси мене на чай.

Запроси мене на чай
або зітри кордони … Ещё
я, мальовнича твоя весна
запам’ятай мій в телефоні
навіки може не твоя
спали мости минулих буднів
того життя ми вже не варті
у нас є час для днів майбутніх
я граю з долею у дурня в карти
мені набридли стереотипи
я маю право виражатись
в вас доброта-суцільна липа
але не треба цим пишатись
не піддаюсь всіляким примхам
зійду з нав’язливих контролів
нехай що іноді я тиха
ми з вами потім поговорим

Типовий Поет

Ліна Костенко

Не говори печальними очима
те, що не можуть вимовить слова. … Ещё
Так виникає ніжність самочинна.
Так виникає тиша грозова.

Чи ти мій сон, чи ти моя уява,
чи просто чорна магія чола.
Яка між нами райдуга стояла!
Яка між нами прірва пролягла!

Я не скажу і в пам’яті — коханий.
І все-таки, згадай мене колись.
Ішли дві долі різними шляхами.
На роздоріжжі долі обнялись.

Типовий Поет

Ліна Костенко – І все на світі треба пережити.

ПІСЕНЬКА З ВАРІАЦІЯМИ

І все на світі треба пережити,
І кожен фініш – це, по суті, старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.

Тож веселімось, людоньки, на людях,
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застряло серце, мов осколок в грудях,
Нічого, все це вилікує смерть.

Хай буде все небачене побачено,
Хай буде все пробачене пробачено,
Хай буде вік прожито, як належить,
На жаль, від нас нічого не залежить.

А треба жити. Якось треба жити.
Це зветься досвід, витримка і гарт.
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.

Отак як є. А може бути й гірше,
А може бути зовсім, зовсім зле.
А поки розум од біди не згірк ще, –
Не будь рабом і смійся як Рабле!

Хай буде все небачене побачено,
Хай буде все пробачене пробачено.
Єдине, що від нас іще залежить, –
Принаймні вік прожити як належить.

Источник статьи: http://www.facebook.com/typicalpoet/videos/%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE-%D1%83%D1%81%D0%B5-%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%BE-%D1%96-%D1%81%D1%83%D0%BC-%D1%96-%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B0/741289592732788/