Олена Телiга-Хват Усе — лише не це по мотивам
Пусть будет все – но только лишь не это!
Я не хочу спокойных, тихих дней,
Где все слова в одни цвета одеты,
Где мыслей нет, нет отблеска огней,
Где все мои желания оковах.
Хочу я ветра, смеха, дикой злобы!
Чтоб души рвались сквозь решетки снова,
Чтоб вслед кричали мне : «Люби и ненавидь!»
Чтоб смысл был жить и смысл был умирать!
Не бойся долгих дней, завязанных узлом,
Ночей бессонных и шальных рассветов!
Лицо пусть режет время – и добром, и злом!
И пусть сжигают сердце раны пеклом!
Ты в тень не уходи! Продолжи миг игры!
Смотри спокойно в солнца лик слепящий –
Пусть грянет гром в конце большой жары,
Пусть молния блеснет, как штык разящий!
*****************************************
Усе — лише не це! Не ці спокійні дні,
Де всі слова у барвах однакових,
Думки, мов нероздмухані вогні,
Бажання — в запорошених оковах.
Якогось вітру, сміху чи злоби!
Щоб рвались душі крізь іржаві ґрати,
Щоб крикнув хтось: ненавидь і люби —
І варто буде жити чи вмирати!
Не бійся днів, заплутаних вузлом,
Ночей безсонних, очманілих ранків.
Хай ріже час лице — добром і злом!
Хай палять серце — найдрібнійші ранки!
Ти в тінь не йди. Тривай в пекучий грі.
В сліпуче сяйво не лякайсь дивиться —
Лише по спеці гряне жданий грім
Із хмар сковзне — багнетом — блискавиця.
Источник статьи: http://stihi.ru/2013/01/22/791
Усе лише не це
АВТЕНТИЧНА УКРАЇНА | До витоків духовності запись закреплена
Природа — це вічне життя, становлення і рух. Природа не визнає жартів, вона завжди правдива, завжди серйозна, завжди сувора; вона завжди права; помилки ж і омани виходять від людей. Природа — творець всіх творців. І. Гете
Природу перемагають тільки підкоряючись її законам. Ф. Бекон
Природа — це найкраща з книг, написана на особливій мові. Цю мова треба вивчати. Н.Г. Гарін-Михайлівський
У природі немає нічого мертвого. Т. Готьє
Природа так про все подбала, що повсюди ти знаходиш, чому вчитися. Леонардо да Вінчі
Природа завжди діє не поспішаючи і по-своєму економно. Ш. Монтеск’є
У природи чисте серце. Х. Огума
Немає нічого більш впорядкованого, ніж природа. Творіння природи досконаліше творінь мистецтва. Цицерон
Природу не можна застигнути неохайною і напівроздягненою, вона завжди прекрасна. Природа не терпить неточностей і не прощає помилок. Ралф Емерсон
Природа — єдина книга, кожна сторінка якої сповнена глибокого змісту. Й. Гьоте
Без віри, що природа підпорядкована законам, не може бути ніякої науки. Норберт Вінер
Найближче до Божества в цьому світі перебуває природа. Астольф де Кюстін
Вітер є подихом природи. Козьма Прутков
У безморальному суспільстві всі винаходи, що збільшують владу людини над природою, — не тільки не благо, але безсумнівно й очевидне зло. Лев Толстой
У нерозвинених країнах смертельно небезпечно пити воду, в розвинених — дихати повітрям. Джонатан Рабун
У природі все одне з іншим пов’язано, і немає в ній нічого випадкового. І якщо вийде випадкове явище — шукай в ньому руку людини. Михайло Пришвін
У природі ніщо не пропадає, крім самої природи. Андрій Крижанівський
Час знищує помилкові думки, а судження природи підтверджує. Марк Цицерон
У свою годину своя поезія в природі. Джон Кітс
Усе найкраще в природі належить усім разом. Петроній
Все живе боїться мук, все живе боїться смерті; пізнай самого себе не тільки в людині, але у всякій живій істоті, не вбивай і не заподіюй страждання і смерті. Буддійська мудрість
У всіх областях природи . панує певна закономірність, незалежна від існування мислячого людства. Макс Планк
У своїх знаряддях людина володіє владою над зовнішньою природою, тоді як в своїх цілях вона швидше підпорядкована їй. Георг Гегель
В давнину найбагатшими країнами були ті, природа яких найбільш щедра; нині найбагатші країни ті, в яких людина найбільш діяльна.
Генрі Бокль
Будь-яка річ у природі є або причиною, спрямованою на вас, або наслідком, що йде від нас. Марсіліо Фічіно
До тих пір поки люди не будуть прислухатися до здорового розуму природи, вони змушені будуть підкорятися або диктаторам, або думці народу. Вільгельм Швебель
Дурний той, хто не задоволений тим, що відбувається за законами природи. Епіктет
Кажуть, одна ластівка не чинить весни; але невже від того, що одна ластівка не чинить весни, не летіти тій ластівці, яка вже відчуває весну, а чекати. Так чекати треба тоді і всякій і травичці, і весни не буде. Лев Толстой
Грандіозні речі робляться грандіозними засобами. Одна природа робить велике даром. Герцен Олександр Іванович
Навіть у найпрекрасніших своїх мріях людина не може уявити нічого прекраснішого природи. Альфонс де Ламартін
Навіть найменша насолода, подарована нам природою, — це таємниця, незбагненна для розуму. Люк де Вовенарг
Пошук цілей в природі має своїм джерелом невігластво. Бенедикт Спіноза
Хто не любить природу, той не любить і людину, — той поганий громадянин. Федір Достоєвський
Хто поверхнево розглядає природу, той легко губиться в безмежному «Все», але хто глибше слухає її чудеса, той постійно наводиться до Бога, Володаря світу. Чарльз де Ґеер
Наша черствість, наш егоїзм спонукають нас із заздрістю дивитися на природу, але вона сама буде заздрити нам, коли ми оговтаємося від недуг. Ралф Емерсон
Немає нічого більш винахідливого, ніж природа. Марк Цицерон
Але навіщо змінюватися процесам природи? Може існувати більш глибока філософія, яка нам і не снилася, — філософія, яка розкриває таємниці природи, але не змінює її ходу проникненням в неї. Едвард Булвер-Літтон
Одна з найскладніших завдань сучасності — проблеми уповільнення процесу знищення живої природи. Арчі Карр
Основним законом природи є збереження людства. Джон Локк
Подякуємо мудрій природі за те, що потрібне вона зробила легким, а важке непотрібним. Епікур
Поки люди не знають законів природи, вони сліпо підкоряються їм, а раз вони пізнали їх, тоді сили природи підкоряються людям. Георгій Плеханов
Природа завжди візьме своє. Вільям Шекспір
Природа — будинок, в якому живе людина. Дмитро Лихачов
Природа — вічний зразок мистецтва; а найбільший і найблагородніший предмет у природі — людина. Віссаріон Бєлінський
Природа вклала в кожне добре серце благородне почуття, в силу якого саме воно не може бути щасливе, а має шукати своє щастя в інших. Йоган Гете
Природа вклала в людину деякі вроджені інстинкти, як відчуття голоду, статеве почуття тощо, і одне з найсильніших почуттів цього порядку — почуття власності. Петро Столипін
Природа завжди сильніша принципів. Девід Юм
Природа єдина, і нічого немає їй рівного: мати і дочка себе самої, вона є Божество Богів. Розглядай тільки її, Природу, а інше залиш простолюду. Піфагор
Природа є причиною всього, вона існує завдяки самій собі; вона буде існувати і діяти вічно. Поль Гольбах
Природа, що наділила всяку тварину засобами для існування, дала астрономії в якості помічника і союзника астрологію. Йоганн Кеплер
Природа насміхається над рішеннями і веліннями князів, імператорів і монархів, і на їх вимогу вона не змінила б ні на йоту свої закони. Галілео Галілей
Природа не робить людей, люди роблять себе самі. Мераб Мамардашвілі
Природа не знає зупинки у своєму русі і страчує всяку бездіяльність.
Йоганн Гете
Природа не передбачає для себе ніяких цілей. Всі кінцеві причини складають тільки людські вигадки. Бенедикт Спіноза
Природа не старіє, замість зів’ялих творів вона народжує нові. Микола Чернишевський
Природа не храм, а майстерня, і людина в ній працівник. Іван Тургенєв
Природа підкоряється лише тому, хто сам підпорядковується їй. Френсіс Бекон
Природа пропонує нам свою мудрість, а не нав’язує її нам. Але ми тупуваті, нам подавай наказ слідувати мудрості. Фазіль Іскандер
Природа — приємний наставник, і навіть не стільки приємний, скільки обережний і вірний. Мішель Монтень
Природа народжує людей, життя їх ховає, а історія воскрешає, блукаючи по їхніх могилах. Василь Ключевський
Природа, створивши людей такими, які вони є, дарувала їм велику втіху від багатьох зол, наділивши їх сім’єю і батьківщиною. Уго Фосколо
Природа людини полягає в тому, щоб весь час йти вперед. Блез Паскаль
Природа щедра у своїх діях і бережлива в пропонованих нею причинах. Готфрід Лейбніц
Природа — це все, що створено не людиною. Геннадій Малкін
Найпрекрасніше в природі — відсутність людини. Блісс Карман
Найміцніший організм надламується або, принаймні, зношується і стомлюється, коли він надто розкішно користується різноманітними дарами природи. Дмитро Писарєв
Зближення людини з природою не завжди її облагороджує. Скільки б ми не скаржилися на природу, вона веде себе добре; життя, якщо ти вмієш нею користуватися, досить тривале. Сенека
Творіння природи досконаліше творінь мистецтва. Марк Цицерон
Терпіння найбільше нагадує той метод, яким природа створює свої творіння. Оноре де Бальзак
Те, що противно природі, до добра ніколи не веде. Фрідріх Шиллер
У людини цілком достатньо об’єктивних причин, щоб прагнути до збереження дикої природи. Але, зрештою, природу може врятувати тільки її любов. Жан Дорст
Хороший смак підказав хорошому суспільству, що контактувати з природою — це останнє слово і науки, і розуму, і здорового глузду. Федір Достоєвський
Людина не стане паном природи, поки вона не стала паном самого себе. Георг Гегель
Людство — без облагородження його тваринами і рослинами — загине, збідніє, впаде в злобу відчаю, як самотній на самоті. Андрій Платонов
Чим більше вникають в діяння природи, тим видима найбільш стає простота законів, яким слідує вона у своїх діяннях. Олександр Радищев
© Духовно-просвітницький, язичницький вісник «Автентична Україна»
Источник статьи: http://vk.com/wall-35768932_24786
Олэна Тэлига стихотворения перевод с украинского В
Перевод с украинского
Автограф рукописи Олени Телиги
Некорректно утверждать правильно или неправильно устроен мир. Вернее сказать, что он устроен по определенным законам. Так время, подчиняясь закону мироздания, стабильно течет в одну сторону; так пространство и вещество, взаимодействуя со временем, подчиняется этим законам, и мы можем с сожалением наблюдать, как прошлое отделяется от настоящего, как современники уходят и становятся частью истории.
Время…. Время ассоциируется у нас с понятием «память», в том противоположном по значению смысле, как забывчивость. Время ушло, значит можно забывать. Горько, но это так. Мы многих забыли, мы многое позабыли. А если, к тому же, кто-то усиленно постарался создать условия для нашей забывчивости, то реально происходившие события, реально существовавшие личности почти бесследно исчезают в темных закоулках истории.
Примеров тому существует много. Я приведу еще один.
Не нужно оббивать пороги библиотек, расспрашивать продавцов книжных магазинов, рассматривать витрины киосков или заглядывать в программу средней школы, чтобы понять, что такого поэта, как Олэна Тэлига, никогда не существовало.
Небольшое творческое наследие и сложность жизненного пути Олэны Тэлиги, ее эмиграция, ее работа в культпросвет секторе ОУН привели, по-видимому, к тому, что люди, решавшие, что должны читать и на чем должны учиться украинцы, не признали в Олэне Тэлиге автора, достойного для публикаций.
Конечно, не просто работать с человеком, у которого есть какие-то взгляды, а тем более, когда эти взгляды отличаются от твоих собственных. Сотрудников министерств УССР, которые решали судьбу произведений Олэны Тэлиги и того, знать или не знать о ней украинскому читателю, можно понять. Участия в ОУН ей простить не могли.
Но, простите меня вы, разве это сделало Олэну Тэлигу представителем другого народа? Или изменило язык, на котором она писала? Наконец, она оказалась плохим поэтом?
Нет, стихи Олэны Тэлиги не рифмованная слащавая глупость, свойственная иногда плохой женской лирике. Хотя лирическая нота присутствует в каждом ее стихотворении. Это не громовое площадное стихоплетство для разжигания толпы хулиганов. Хотя пафоса в ее стихах достаточно. Нет, стихи Олэны Тэлиги – это произведения опытного, красиво рифмующего, обладающего чувством такта автора. Быть поэтом – это не только уметь срифмовать несколько строк в строфу. Настоящая поэзия как молитва, она исходит из сердца, в ней нет фальши. Это, если можно так сказать, высшая категория человека пишущего, умеющего передать свои мысли и переживания в форме стихотворения. Олэна Тэлига в своих небольших стихотворениях доказала, что она – поэт. И что еще более удивительно, мы все, со школы знаем «замечательные» строки о тракторе, работавшем в поле и его рифмующимся со словом «мир» звуком мотора, но украинский читатель в большинстве своем ничего не знает о таком поэте, как Олэна Тэлига. А что говорить об украинце, так сказать, русскоязычном? А о русском читателе, который и не подозревает, что у украинцев есть поэтессы уровня Ахматовой, Цветаевой, Казаковой?
Не нужно брать во внимание политические убеждения Олэны Тэлиги, следует просто окунуться в ее поэтический мир и проникнуться трагической историей её жизни. Понять силу духе женщины, которая сознательно не воспользовалась возможностью остаться за границей, а вернулась на Родину, где была расстреляна в 1942 году нацистами в Киеве вместе с другими писателями.
Я перевел ее стихи на русский язык. Хотелось передать русскому читателю стиль, богатство души, ту крупинку «Божьего дара» Олэны Тэлиги, которая отличает каждого настоящего мастера, которую нельзя спрятать за временными разногласиями в истории народов и за самими тяжелыми, недоступными пластами времени.
В.Беспалов.
Це буде так: в осінній день прозорий
Перейдемо ми на свої дороги.
Тяжке змагання наші души зоре,
Щоб колосились зерна перемоги.
І те, що мрією було роками,
Все обернеться в дійсність і можливість –
Нам буде сонцем кожний кущ і камінь
У ці хвилини гострі и щасливі.
Подумать тільки: наші села й люди,
А завтра прийдемо – до свого міста!
Захоплять владно зголоднілі груди
Свое повітря – тепле та іскристе.
Та звідкись сум зловіщий вітер вишле,
Щоб кинуть серце у крижаний протяг:
Усе нове… і до старої вишні
Не вийде мати радісно напроти…
Душа з розбігу стане на сторожі,
Щоб обережно, але гостро стежить
Всі інші душі – зимні чи ворожі –
І всі глибокі поміж ними межі.
І часто серце запалає болем,
А щось гаряче аж за горло стисне,
Коли над рідним, тим же самим полем
Зависне інша, незнайома пісня.
Чекає все: і розпач і образа,
А рідний край нам буде чужиною.
Не треба смутку! Зберемось відразу,
Щоб далі йти дорогою одною.
Заметемо вогнем любові межі.
Перейдемо у брід бурхліві води,
Щоб взяти повно все, що нам належить,
І злитись знову зі своїм народом.
Источник статьи: http://stihi.ru/2012/12/07/7381