Усе навколо дерева птахи люди сповнене весняної пружної нестримної сили

Узагальнювальне слово при однорідних членах речення

Ви вже знаєте, що в реченнях з однорідними членами можуть бути узагальнювальні слова. Вони структурують наше мовлення, роблячи його більш чітким і послідовним. Крім того, узагальнювальні слова використовують для наголошення на спільній рисі перераховуваних предметів. Також важливо знати, коли при узагальнювальних словах варто ставити двокрапку, коли тире, а де треба вжити і те, і інше.

Узагальнювальне слово своїм значенням охоплює всі однорідні члени в реченні і є завжди таким же членом речення:

• Між людьми видніються вози з усяким селянським добром: діжечками, скринями, плугами й деякими іншими домашніми речами.

Узагальнювальне слово може стояти перед однорідними членами речення або після них:

• І все поволі зникає: море, стелі, земля. На вершечку стрілецької гори, на горах і долинах — скрізь уже запанувала тиша.

Узагальнювальне слово виражається різними частинами мови, але найчастіше — займенником, іменником, прислівником:

• Усе навколо: дерева, птахи, люди — сповнене весняної, пружної, нестримної сили.
• З хати виходять люди: і дівчата, і молодиці, і чоловіки.
• На річці, в лісі, на полі — усюди німа тиша.

Найчастіше узагальнювальними словами виступають означальні та заперечні займенники: все, всі, кожний, всякий, ніхто тощо і прислівники місця та часу: скрізь, кругом, навкруги, всюди, ніде, завжди, ніколи:

• Папери були скрізь: і на столі, і на полицях, і навіть стіни були обліплені ними.

Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, то у вимові робиться пауза, а після узагальнювального слова ставиться двокрапка:

• Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі.
• І здається, що пропахло все хлібом навкруг: сад, подвір’я, ластівки, навіть річка і луг… (В. Сторожук).
• Не ваблять міста кам’яні простори, магнітом тягне батьківська земля: ліси, долини, рідні косогори, блакитна річка, золоті поля.

Якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, то перед ним у вимові робиться пауза, а на письмі ставиться тире:

• Кожен кущик, горбок, долина, стежечка — все це йому знайоме.
• Люди, трави, дерева, овіяні тишею води, стебелина зела та безмірно далекі світи – все під місячним сяйвом стамовує в трепеті подих, люди, трави й дерева стають наче рідні брати (М. Луків).
• Дуби похмурі й мовчазні, березки світлі і веселі, і рясту першого пастелі у чорнолісій глушині – усе таке святе мені… (М. Луків).

Якщо однорідні члени речення йдуть за узагальнювальним словом і не закінчують речення, то перед ними ставиться двокрапка, а після них тире:

• І все: і штурмуюче море, і голубіюче небо, і далекі, ледь окреслені хмари — пройняте легеньким серпанком рухливого.
• І все воно разом: і квіти, і картини – створювали затишок, від усього віяло обжитістю (В. Кобець).
• Вона мріяла – про те, як вони всі разом: тато, мама і вона – пройдуться по вулиці (Л. Степанова).
• Всюди: і на вулицях, і круг стадіону, і обабіч дороги до заводу – росли молоді осокори, клени й каштани (В. Собко).

Якщо при узагальнювальному слові є слова а саме, як-от , наприклад , то перед ними ставиться кома , а після них — двокрапка :

• Усяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок — можна було викосити косою з трав або впіймати .
• У лісі діти назбирали багато різноманітних грибів, а саме: боровиків, лисичок, підберезників, сироїжок.

• Ви досі не знаєте, що таке однорідні члени речення і у чому полягають їхні особливості? Зверніться до цього МАТЕРІАЛУ.
• Детально про те, які розділові знаки варто ставити у реченнях із однорідними члемами, написано ТУТ.

Источник статьи: http://zno.if.ua/?p=4266

Усе навколо дерева птахи люди сповнене весняної пружної нестримної сили

Однорідні й неоднорідні означення. Узагальнювальні слова і розділові знаки при них

Однорідні й неоднорідні означення

Однорідними називаються означення, які:

— виражають ознаку одного порядку — колір, розмір, матеріал тощо: В одну мить усі вікна в дівочій половині гуртожитку розчинялись, і поспішно висувались біляві, чорняві, руді, каштанові, кудлаті і прилизані голівки.

— однаково належать до того самого пояснювального слова і мають з ними безпосередній зв’язок: Запашна, співуча, гнучка і милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів — рідна мова.

Однорідні означення зазвичай можна, замінити одним словом: У полі зацвітуть пахучі, ніжні, голубі (привабливі) фіалки. Однорідними є також епітети (означення в переносному значенні).

Неоднорідними називаються означення, якщо вони характеризують предмет із різних боків: Погідне блакитне небо дихало над землею теплом .

Розділові знаки між однорідними означеннями

Однорідні означення розділяються комами, якщо:

— означення показують ознаки одного порядку, тобто характеризують предмет з одного боку: Над Дніпром широким, вільним, де луги й степи цвіли, наші прадіди поляни оселились і жили.

— наступне означення пояснює перше: Якось раз над містечком стояла тиха, місячна, літня ніч.

— вони є художніми означеннями (епітетами): І так повзла зима, заметільна, сніжна, морозна і чарівна.

— вони стоять безпосередньо після означуваного слова: Ніч розляглась на безкраїх просторах, таких свіжих, зелених.

— спочатку стоїть непоширене означення, виражене прикметником або дієприкметником, а потім — поширене означення, виражене дієприкметниковим зворотом, що виступають у ролі однорідних означень: Лупиться під палаючим сонцем старенький, вимитий дощами дах.

Зверніть увагу! Якщо ж дієприкметниковий зворот знаходиться перед прикметником або дієприкметником, тоді однорідність втрачається, кома не ставиться: На пляжах купиннями зачорніли викинуті прибоєм морські водорості.

Кома не ставиться , якщо означення неоднорідні (між ними не можна поставити сполучник і ): Київські сизі гори стали фіолетовими.

Узагальнювальні слова і розділові знаки при них

У реченнях з однорідними членами можуть бути узагальнювальні слова. Узагальнювальне слово своїм значенням охоплює всі однорідні члени в реченні і є завжди таким же членом речення: Між людьми видніються вози з усяким селянським добром: діжечками, скринями, плугами й деякими іншими домашніми речами.

Узагальнювальне слово може стояти перед однорідними членами речення або після них: І все поволі зникає: море, стелі, земля. На вершечку стрілецької гори, на горах і долинах — скрізь уже запанувала тиша.

Узагальнювальне слово виражається різними частинами мови, але найчастіше — займенником, іменником, прислівником: Усе навколо: дерева, птахи, люди — сповнене весняної, пружної, нестримної сили. З хати виходять люди: і дівчата, і молодиці, і чоловіки. На річці, в лісі, на полі — усюди німа тиша.

Найчастіше узагальнювальними словами виступають означальні та заперечні займенники: все, всі, кожний, всякий, ніхто тощо і прислівники місця та часу: скрізь, кругом, навкруги, всюди, ніде, завжди, ніколи: Папери були скрізь: і на столі, і на полицях, і навіть стіни були обліплені ними. Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, то у вимові робиться пауза, а після узагальнювального слова ставиться двокрапка: Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі.

Якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, то перед ним у вимові робиться пауза, а на письмі ставиться тире: Кожен кущик, горбок, долина, стежечка — все це йому знайоме.

Якщо однорідні члени речення йдуть за узагальнювальним словом і не закінчують речення, то перед ними ставиться двокрапка, а після них тире: І все: і штурмуюче море, і голубіюче небо, і далекі, ледь окреслені хмари — пройняте легеньким серпанком рухливого.

Якщо при узагальнювальному слові є слова а саме, як-от , наприклад , то перед ними ставиться кома , а після них — двокрапка : Усяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок — можна було викосити косою з трав або впіймати .

Источник статьи: http://shkolyar.in.ua/syntaksys/odnoridni-oznachennya

Однорідні члени речення

Радимо прочитати

Відокремлені члени речення

Серпень 26, 2019

Односкладні речення

Серпень 26, 2019

Словосполучення, речення

Квітень 18, 2016

Однорідні члени речення

Однорідні члени речення – це члени речення, що

• відповідають на те саме питання (одне питання)
• пов’язані за змістом із одним словом у реченні (належать до одного слова)
• виступають однаковими членами речення.

Однорідними можуть бути різні члени речення:

В білих снігах потонули гори, степи і долини.

Сніг мете, наміта кучугури, замітає рови.

Сніжинки тендітні і ніжні хтось сипле.

Научився я ніжної мови у трави, у дерев, у птахів.

І падав сніг із віт навскіс, навзнак, навспак.

Однорідні члени речення вимовляють з інтонацією переліку або протиставлення. Логічний наголос падає на однорідні члени.

Між собою однорідні члени речення можуть поєднуватись:

• за допомогою інтонації (безсполучниковий)

Ми чуєм трав зелений крик, дощів задумані рефрени.

• за допомогою сполучників

О і О (одиничні сполучники)

ЧИ АБО ТА І коми ковтають.

Вирветься крик чи іржання та й знову у шумі зіллється.

і О, і О, і О, і О (повторювані сполучники)

Тут були і авіатори, і танкісти, і артилеристи.

О і О, О і О, О і О (попарне з’єднання)

І так свіжо і синьо у небі й душі, / тільки никнуть квітки посмутнілі.

• за допомогою парних сполучників (перша частина такого сполучника ставиться перед першим однорідним членом, друга – перед другим)

не тільки… , а й…; як… , так і… ; хоч… але… ; якщо не… то…

Мужню силу хоч похилить горе, та не зломить, в підлість не поверне.

Однорідні члени речення бувають:

• непоширені (не мають при собі пояснювальних слів)

• поширені (мають пояснювальні слова)

Рівний, залитий сонцем степ одразу принишк.

Два означення однорідні, якщо першим стоїть непоширене означення, а другим – поширене.

Якщо першим стоїть поширене означення, а другим непоширене, то такі означення неоднорідні

Залитий сонцем рівний степ одразу принишк.

Означення неоднорідні, якщо вони в різних планах характеризують предмет (безмежний розмір золотий колір пшеничний призначення лан)

Означення однорідні, якщо характеризують предмет в одному плані (позитивно холодна, смачна, чиста вода), являють собою перелік ознак

Якщо при означуваному слові є два або більше означень, то вони можуть бути однорідними (важка, чорна гнітюча хмара) і неоднорідними (важка обсяг чорна колір хмара) залежно від задуму автора.

Однорідні означення можна замінити одним словом.

Означення,які стоять після означуваного слова, звичайно однорідні. (інверсовані означення)

У темряві густій, тяжкій і рівній прокинувсь я.

Перед такими означеннями в кінці речення для підкреслення думки ставлять тире.

Бідні люди хотіли собі побудувати дім – тривкий, кам’яний, вигідний.

В одному реченні можуть бути два або кілька рядів однорідних членів.

Частіше треба заглядать до себе в душу і вимітать сміття злоби, пил заздрощів, гордині дрантя.

Два однорідних члени речення, що становлять фразеологізований вислів і з’єднані повторюваними сполучниками комою не розділяють.

І туди і сюди; і сміх і гріх; ні в сих ні в тих; ні світ ні зоря; ні пуху ні пера; ні живий ні мертвий та ін.

Синтаксичний розбір речення з однорідними членами

1. Дати загальну характеристику простого речення (розповідне, питальне чи спонукальне; окличне чи неокличне; поширене чи непоширене; двоскладне чи односкладне; повне чи неповне).

1. Указати, що речення ускладнене однорідними членами.

1. Визначити:

а) якими членами речення є однорідні члени;

б) якими частинами мови вони виражені;

в) як вони зв´язані між собою (сполучниковим, безсполучниковим чи змішаним зв´язком);

г) до якого слова в реченні вони відносяться.

Село купається в теплі, сонці, мідному передзвоні та веселому співі веснянок

Зразок розбору:

Речення розповідне, неокличне, просте, поширене, двоскладне, повне, ускладнене однорідними членами. Однорідні члени речення в теплі, сонці — непоширені, а (в) передзвоні, співі — поширені непрямі додатки, виражені іменниками, пов´язані між собою змішаним зв´язком; у реченні відносяться до присудка купається.

Узагальнювальне слово при однорідних членах речення. Двокрапка й тире при узагальнювальних словах

У реченнях з однорідними членами можуть бути узагальнювальні слова.

Узагальнювальне слово своїм значенням охоплює всі однорідні члени в реченні і є завжди таким же членом речення:

Між людьми видніються вози з усяким селянським добром: діжечками, скринями, плугами й деякими іншими домашніми речами.

Узагальнювальне слово може стояти перед однорідними членами речення:

І все поволі зникає: море, стелі, земля.

Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, то у вимові робиться пауза, а після узагальнювального слова ставиться

двокрапка: УС:О, О, О

Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі.

Узагальнювальне слово після однорідних:

На вершечку стрілецької гори, на горах і долинах — скрізь уже запанувала тиша.

Якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, то перед ним у вимові робиться пауза, а на письмі ставиться тире:

Кожен кущик, горбок, долина, стежечка — все це йому знайоме.

Якщо однорідні члени речення йдуть за узагальнювальним словом і не закінчують речення, то перед ними ставиться двокрапка, а після них тире:

Усе навколо: дерева, птахи, люди — сповнене весняної, пружної, нестримної сили.

Узагальнювальне слово виражається різними частинами мови, але найчастіше — займенником, іменником, прислівником:

З хати виходять люди: і дівчата, і молодиці, і чоловіки.

На річці, в лісі, на полі — усюди німа тиша.

Найчастіше узагальнювальними словами виступають означальні та заперечні займенники: все, всі, кожний, всякий, ніхто тощо і прислівники місця та часу: скрізь, кругом, навкруги, всюди, ніде, завжди, ніколи:

Папери були скрізь: і на столі, і на полицях, /і навіть стіни були обліплені ними.

Якщо при узагальнювальному слові є слова а саме, як-от, наприклад, то перед ними ставиться кома, а після них — двокрапка:

Усяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок — можна було викосити косою з трав або впіймати.

Источник статьи: http://ukrland.in.ua/archives/1522